Лідери низки громадських організацій, серед яких Transparency International Україна, "Реанімаційний пакет реформ" та Центр протидії корупції, звинуватили Кабінет міністрів України у фальшуванні конкурсу з відбору членів комісії, які формуватимуть Національне агентство з питань запобігання корупції. За їхніми словами, це сталося 17 травня на ініціативних зборах, коли до складу комісії були обрані представники громадських організацій, що не мають досвіду антикорупційної діяльності. "Чотири члени від кишенькових громадських організацій і ще один - від держслужби: таким чином уряд має більшість у п'ять з восьми членів комісії і нівелюється сама ідея незалежного відбору", - сказав на брифінгу в Києві депутат парламенту Сергій Лещенко.

За законом, у відборі могли брати участь організації, що мають не менше одного року досвіду антикорупційної роботи, зазначив на брифінгу експерт "Реанімаційного пакету реформ" Віктор Таран. Але участь у відборі взяли, за його словами, почасти молодіжні філії партій. А також організації, що були зареєстровані за однією і тією ж самою адресою.

Фальшування результатів конкурсу підтвердив і міністр екології Ігор Шевченко, присутній на брифінгу. Однак він наполягає, що це провина не всього уряду, а лише заступника міністра Кабінету міністрів Романа Греби. Проте виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара в інтерв'ю DW заявив, що прем'єр Арсеній Яценюк знав про фальшування результатів конкурсу, до яких ніби вдалися працівники секретаріату Кабміну. Адже глава уряду завжди "вголос зачитує з папірця і підписує всі документи, які лягають на стіл для загального схвалення".

Інструмент очищення держслужби

Transparency International ще 4 червня подала до суду позов проти секретаріату Кабміну за фактом порушень закону під час виборів комісії, що має пропонувати членів Нацагентства з питань запобігання корупції. Однією з головних його функцій є перевірка фактів, що їх викладають можновладці та всі держслужбовці у деклараціях про доходи. "Як тільки суспільство за допомогою Агентства вчепиться в декларації можновладців, вони вже ніде не дінуться: їх будуть викидати, вичищати, і ми поступово матимемо справжню державну службу", - заявив на брифінгу голова парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв.

В середині травня прем'єр Яценюк на засіданні уряду заявив, що проситиме парламент передати функції контролю декларацій держслужбовців Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Однак Олексій Хмара зазначив в інтерв'ю DW, що це суперечить українському законодавству. "Діяльність Нацагентства з запобігання корупції регулюється законом "Про запобігання корупції", а діяльність НАБУ - законом "Про Національне антикорупційне бюро". Таким чином, це мають бути дві окремі інституції з різними повноваженнями", - наголосив Хмара.

Історія конфлікту

Нинішнє протистояння є продовженням конфлікту між представниками проурядової партії "Народний фронт" та активістами антикорупційних організацій, що спалахнув ще рік тому, пояснив народний депутат Лещенко. Ця "тиха війна" часом виходила назовні. Так, 2 червня сталося майже одностайне блокування народними депутатами від "Народного фронту" Олексія Хмари під час номінування його кандидатури від парламенту до складу конкурсної комісії з формування Нацагентства з запобігання корупції.

Чи означає це, що ситуація з утворення одного з найважливіших антикорупційних органів в державі зайшла в глухий кут? Громадські активісти заявили, що не зацікавлені у цьому і пропонують скасувати результати сфальшованого, на їхню думку, конкурсного відбору. А також якнайскоріше оголосити новий, який би відбувся "прозоро та відповідно до українського законодавства".

Активісти нагадали, що прецедент вже є: після нещодавнього скандалу, що спалахнув навколо виборів до ради громадського нагляду при Національному антикорупційному бюро, на вимогу громадськості були призначені повторні вибори.