Завтра в Києві відбудеться 20-й раунд переговорів щодо політичної частини угоди про асоціацію (УА) з Євросоюзом. У розпорядженні видання "КоммерсантЪ-Украина" опинився текст обговорюваного договору з пропозиціями сторін.

Документ передбачає, що в найближчі 10 років Україна продемонструє суттєвий прогрес в інтеграції з ЄС. Для контролю за цим процесом буде створено ряд міждержавних органів. Однак текст УА навряд чи вдасться погодити 26 жовтня через розбіжності з ключових питань, перш за все щодо перспективи членства України в ЄС.

Ювілейний, 20-й раунд переговорів щодо угоди про асоціацію за задумом організаторів повинен був стати останнім у переговорному процесі, що триває з весни 2007 року. Минулого тижня Україна та ЄС завершили узгодження найскладнішої частини УА - розділу про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Якщо 26 жовтня сторони знімуть питання і з політичної частини документа, це дозволить оголосити про те, що він готовий до ратифікації.

У розпорядженні газети опинився текст договору, винесений на обговорення. Проект документа узгоджено практично повністю - як дискусійні відзначені лише кілька фрагментів, зокрема преамбула. На минулому тижні президент Віктор Янукович зажадав включити в документ згадку про "перспективу входження України до ЄС", заявивши, що інакше укладення договору буде відкладено.

Тимчасом у пропозиціях МЗС, розроблених до переговорів, вказівку президента виконано не повністю - Київ не вимагає від Брюсселя безпосередньої згадки про перспективу членства, обмежившись натяком на неї. "Стаття 49 Договору Євросоюзу передбачає право на членство в ЄС будь-якої європейської держави", - йдеться в українській версії преамбули. Там же пропонується формально підтвердити статус України як "європейської держави".

"Для мене неважливо, як саме буде зафіксовано перспективу - посиланням на 49-ту статтю, або на 2-гу статтю, або якось інакше. Головне, щоб була вказівка на кінцевий результат у вигляді членства... Без членства цей договір порожній", - пояснив керівник української переговорної групи, заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін. Однак і цього формулювання достатньо, щоб завести переговори в глухий кут - раніше Брюссель неодноразово підкреслював, що вважає неприпустимим згадування ст.49 Договору ЄС в угоді про асоціацію.

Необхідно зазначити, що донедавна Україна не так категорично вимагала перспективи членства. Так, процитовані вище вимоги Києва включені в проект з позначкою "нові". До того ж раніше сторони погодили абзац преамбули, що відкидає фіксацію прямої перспективи членства - про те, що УА "залишає подальший розвиток відносин України та ЄС відкритим".

В ході майбутнього раунду переговорів планується обговорити і формулювання, пов'язані з безвізовим діалогом. У цьому питанні у Києва набагато більше шансів на успішну зміну УА. На даний момент в договорі йдеться про можливість скасування віз "у довготерміновій перспективі" (формулювання узгоджене на попередньому раунді в липні), однак на недавньому саміті Східного партнерства у Варшаві Європейський Союз погодився на більш амбітне формулювання - без згадування "довгостроковості" цього процесу.

Крім цього, Україна наполягає, щоб у договорі були закріплені "чіткі умови, при яких стає можливим скасування візового режиму". Оцінку їх виконання повинен проводити ЄС. Київ також хотів би, щоб у тексті УА Брюссель взяв на себе зобов'язання "вести всебічний діалог з питання трудової міграції".

Ще одна важлива неузгоджена норма договору стосується тривалості його дії. Україна пропонує укласти УА на 10-річний термін без автоматичного продовження, при цьому через 5 років повинен бути проведений "комплексний перегляд" норм документа, зокрема розділу про ЗВТ.

У Євросоюзі ж хочуть зробити договір безстроковим, а через 5 років обмежитися "оцінкою його виконання сторонами". І Київ, і Брюссель згодні передбачити можливість розриву договору з ініціативи однієї зі сторін. За інформацією видання, в питанні термінів дії Україна і Брюссель налаштовані на досягнення компромісу. "Є альтернативна пропозиція, наші партнери попередньо його підтримали", - повідомив дипломат, причетний до підготовки раунду переговорів.

У розділі, присвяченому політичному діалогу Києва та Брюсселя, критичних суперечностей не залишилося. Сторони обіцяють працювати разом не тільки над розвитком рівня демократії в Україні, а й над гарантуванням безпеки в регіоні. Україна має намір проводити "зближення із загальною політикою ЄС у сфері безпеки та оборони" і "встановити близькі зв'язки з Європейським оборонним агентством". УА містить також зобов'язання здійснювати "діалог щодо військових каналів", зокрема з використанням механізмів міжнародних організацій. При цьому згадки про НАТО автори документа уникають - мова йде про ООН, ОБСЄ та "інші організації" без уточнення назв.

Окрема увага приділяється спільній боротьбі з тероризмом і прихильності Києва ідеї непоширення озброєння: "Сторони погоджуються, що поширення (передача як державним, так і недержавним структурам) зброї масового знищення, пов'язаних з нею матеріалів та засобів доставки є найсерйознішою загрозою міжнародній стабільності і безпеці".

Укладачі договору подбали про те, щоб нові зобов'язання Києва не завадили роботі оборонно-промислового комплексу. "Ця угода жодним чином не може заборонити сторонам робити будь-які дії з виробництва та торгівлі зброєю, боєприпасами, матеріалами спецпризначення, а також з дослідження, розробки та виробництва продукції, необхідної в цілях оборони держави", - йдеться в заключному розділі УА. Ще один обумовлений виняток - Україна може відмовитися розкривати будь-яку інформацію, передбачену договором, "якщо визнає її чутливою для національної безпеки".

Для забезпечення виконання СА після підписання договору буде створено низку двосторонніх органів. На політичному рівні процесом керуватиме Рада асоціації, до складу якої увійде частина членів українського уряду, а також представники структур ЄС та європейських країн. До завдань ради входить також "періодичний перегляд" норм УА.

Підготовкою рішень займеться Комітет асоціації, куди увійдуть профільні чиновники українських міністерств; комітету будуть делеговані також деякі повноваження ради на періоди між її засіданнями. Така структура дозволить фахівцям, відповідальним за питання євроінтеграції, коригувати роботу інших органів влади. "Рада асоціації та Комітет у межах своїх повноважень зможуть приймати рішення, які є юридично зобов'язуючими для обох сторін - і для України, і для ЄС", - пояснив Павло Клімкін.

Необхідно зауважити, що передбачений в УА механізм вирішення суперечок зрівнює вагу України та ЄС, при цьому підкреслює особливе значення "доброї волі сторін" при пошуку компромісу. Санкції щодо порушника можливі тільки в тому випадку, якщо конфлікт не вдається залагодити протягом трьох місяців. "При виборі належних заходів (санкцій) перевага повинна віддаватися тим, які найменш заважають виконанню УА. Такі заходи не повинні припускати призупинення будь-яких прав чи зобов'язань, передбачених ЗВТ", - підкреслюється в документі.

Одним з небагатьох винятків з цього правила є переривання транзиту енергоносіїв - в цьому разі суперечка між Україною та ЄС має вирішуватися в максимально стислі терміни.

Раніше Європейський Союз підтвердив, що саміт Україна-ЄС відбудеться в грудні. На цьому саміті мали завершити переговорний процес щодо підписання Угоди про асоціацію України та ЄС.

Але президент України заявив, що Київ готовий перенести на більш пізній термін підписання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, заплановане на грудень, якщо європейські лідери будуть до цього не готові у зв'язку з вироком Тимошенко.

Зазначимо, що минулого тижня в Брюсселі офіційно завершилися переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Угода про зону вільної торгівлі між Україно та ЄС може бути парафована, а потім підписана окремо від Угоди про асоціацію, вважають в українській владі. Європа ж розглядає створення ЗВТ в одному пакеті з асоціацією.

Довідка. Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Угода про асоціацію між Україною і ЄС - це документ, що юридично зобов'язує, визначає рамки політичної асоціації і економічної інтеграції між двома сторонами. Центральним компонентом асоціації є досягнення вільного обігу товарів, осіб, послуг і капіталів між сторонами.

У контексті такого формату взаємин передбачається, що Україна буде зобов'язана виконувати поставлені угодою завдання відповідно до чітко встановлених тимчасових рамок, перш за все у сфері адаптації українського законодавства до зводу законів Європейського Союзу. Адаптація законодавства не обмежується тільки внесенням змін до законів або створенням нових актів, а в широкому сенсі йдеться про імплементацію і виконання адаптованого законодавства.

Угода про асоціацію - це той інструмент співпраці, який дозволить практично втілювати реформи і відійти від зайвої риторики про "європейськість" України. Реалізація Україною Угоди про асоціацію (з частиною про ЗВТ, яка передбачає вільний товарообіг між ринками України і ЄС) і реформування енергетичної сфери, є саме тими процесами, які дозволяють говорити про фактичну інтеграцію в простір ЄС. Енергетика є сферою, де Україна має пройти "тест" на реформи, зробивши прозорою роботу цього сектора.