Багата на нафту Лівія, позбавлена Полковника, може перетворитися на новий Дубай - або скотитися, подібно до Іраку, в прірву громадянської війни, пишуть західні ЗМІ. Оглядачі підбивають фінансові підсумки війни, пригадують "брудні таємниці" режиму, повідомляють про реакцію на смерть Каддафі, зокрема про невдоволення російського МЗС.

Нові правителі Лівії стоять перед гігантським завданням: понівечена диктатурою і війною країна має взяти правильний курс, пишуть журналісти SPIEGEL ONLINE. В суботу було оголошено про звільнення Лівії, за місяць Перехідна національна рада повинна буде облаштуватися в Тріполі, в червні майбутнього року Національному конгресу належить розставити віхи на майбутнє, йдеться в статті. Муаммара Каддафі ще не поховано, а ПНР вже будує в Тріполі марнославні плани з чудесного перетворення північноафриканської "нафтової перлини" на сучасну демократію, йдеться в публікації. "Настав час створювати нову об'єднану Лівію", - заявив голова виконкому ПНР Махмуд Джибріль.

"Одну з найсерйозніших загроз для країни становлять сьогодні молоді повстанці, послуг яких нова влада може вже не потребуватиме, - їх треба знову вбудувати в суспільство в умовах миру", - пише видання. На думку Томаса Хюскена, етнолога з Університету Бейрута, "в останні місяці виникла ціла культура боротьби і мучеництва". Якщо молоді люди, що брали участь в боях, не будуть інтегровані в регулярну армію, збройна боротьба може стати для них частиною самоідентифікації, застерігає експерт. Ускладнює ситуацію і пристрасть розтягувати збройові запаси режиму Каддафі, яка охопила Лівію, йдеться в статті.

"Серед десятків воєнізованих угруповань, що утворилися в ході громадянської війни, назріває конфлікт через владу в формованому військовому апараті", - зауважують журналісти, передбачаючи не менш важкий процес і в ході формування політичної еліти країни. "ПНР належить знайти гідних довіри лідерів, здатних задовольняти як сподівання консервативних ісламістів, так і орієнтованих на Захід сил".

Тепер, коли Лівія звільнена від режиму Каддафі, НАТО може припинити повітряні операції і підбити фінансові підсумки війни, пише Le Figaro. У четвер міністр оборони Франції Жерар Лонге оголосив, що війна обійшлася Франції приблизно в 300 млн євро. Це становить 1% бюджетних витрат на оборону (31,7 млрд євро) і 50% коштів, які щороку надаються на зовнішні військові операції.

"Ми не посилаємо рахунку тим, хто волає про допомогу, свободу, незалежність та безпеку, - сказав Лонге. - Водночас французько-лівійська співпраця дуже обнадійлива. Країна потребує реконструкції, і ми здатні їй у цьому допомогти, тим більше що французів добре знають і цінують у Лівії". Франція має намір не тільки відновлювати Лівію, а й укласти вигідні економічні контракти.

Велика Британія оцінює свої витрати на втручання в 343 млн євро, повідомляє видання, США, чий внесок був найбільший, поки що не підбили підсумків, але ще в червні їхні витрати наближалися до 500 млн євро.

Тоді як політики в західних столицях говорять про затримання і вбивство полковника Муаммара Каддафі зі спокійним задоволенням, думки в інших країнах розділилися, пише The Independent. Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що при знищенні полковника Каддафі було порушено Женевські конвенції. "Ми зобов'язані спиратися на факти і міжнародне право, - заявив Лавров. - Як тільки учасника збройного конфлікту взято в полон, до нього повинні застосовуватися особливі процедури, зокрема надання медичного сприяння в разі поранення, причому категорично неприпустимо його вбивати".

"Росія критично ставилася до військової операції НАТО в Лівії, заявляючи, що та вийшла далеко за межі заявленої місії з порятунку життя мирних громадян. Тепер Москву найбільше турбує, чи буде нова лівійська влада дотримуватися контрактів, підписаних за режиму Каддафі", - пише автор статті Шон Уолкер.

У статті зазначається, що Китай, який, як і Росія, утримався при голосуванні в РБ ООН, в останні тижні, коли реалії на полях битв у Лівії стали змінюватися, проявив співчуття до повстанців. "Ми сподіваємося, що Лівія швидко почне всебічний політичний процес... і дозволить народові жити у мирі та щасті", - прозвучало з китайського МЗС.

"Реакції інших супротивників США різнилися", - йдеться в статті. Президент Венесуели Уго Чавес назвав диктатора мучеником, представник іранського МЗС охарактеризував ліквідацію Каддафі як "велику перемогу", але додав, що іноземні війська повинні тепер покинути країну.

"Скажений пес", як колись назвав Муаммара Каддафі американський президент Рональд Рейган, більше нічого не зможе сказати, констатує La Repubblica. І усвідомлення цього викликало потужне зітхання полегшення в європейських урядах, у Вашингтоні, в європейських економічних структурах. Проте Каддафі забрав із собою й таємниці, які у політичному сенсі вартують набагато дорожче, ніж 100 млрд доларів, які, за найскромнішими підрахунками, він розмістив у банках та акціонерних товариствах від Італії до Швейцарії, Франції і Росії", - пише видання.

Володіючи найбільшими нафтовими родовищами Африки, Каддафі в період холодної війни вів спритну гру: він був "членом Руху неприєднання" і йшов на зближення то з однієї, то з другою стороною, коли треба було придбати зброю (переважно радянського виробництва) для боротьби з повстанцями, мовиться в статті. Спецслужби всього світу "завжди використовували і завжди боялися лівійців, оскільки до кінця не знали, яку гру затіяв раїс", пише автор.

"Він був собакою, і справедливо, що він помер як собака. Я щаслива", - сказала Валя Червеняшка, одна з чотирьох болгарських медсестер, яких Каддафі звинуватив у поширенні ВІЛ у Лівії. Але, ймовірно, менш щасливі ті, хто кілька десятиліть намагається дізнатися правду про італійського пасажирського літака, збитого в районі острова Устіка, і "літні чоловіки та жінки, що втратили дітей і онуків у результаті вибуху літака над Локербі за наказом Тріполі". Журналісти також хотіли б "дізнатися якомога більше про тісні зв'язки між таємною лівійською поліцією і британською розвідкою, а також ЦРУ, яке відправляло, зокрема, і в Тріполі незручних ув'язнених з тюрми на Гуантанамо", пише кореспондент.

Після смерті Каддафі давнє суперництво між різними угрупованнями в Лівії стало очевидним: Тріполі проти Бенгазі, прихильники світського способу життя проти ісламістів, пише La Stampa. Трохи більше місяця тому в Тріполі світовій пресі з великою помпою було представлено "Вищу Раду Безпеки" (ВРБ) як формальну відповідь ПНР у Бенгазі, яка, на думку ВРБ, є уособленням не національної влади, а попросту влади в Бенгазі, пише автор статті. З цієї формальної презентації у звільненій столиці розпочалася боротьба за владу ще за живого Полковника. За словами нової лівійської влади, подолання розбіжностей між Бенгазі і Тріполі, "конкуренції", яка замовчується з очевидних причин, але яка завжди існувала, має стати першим кроком до успіху неминучого процесу національного примирення, йдеться в публікації.

Крім того, за владу борються ісламісти, лідером яких є колишній джихадист Абдель Фахім Бельхадж, і національна армія, очолювана генералом Сулейманом Махмудом, додає кореспондент, назвавши статтю "Лівія без Полковника: всі проти всіх".

Переклад InoPressa