На минулому тижні парламент ухвалив у цілому зміни до Житлового кодексу, якими заборонив використання житлових приміщень для виробничих потреб. Юристи кажуть, що нехитра, на перший погляд, новація дозволить ліквідувати в колишніх квартирах не тільки офіси, а й аптеки, перукарні, відділення банків і магазини, пише "Деловая столица".

Спочатку підготовлений депутатами ("регіоналом" Владиславом Забарським, "литвинівцем" Олегом Зарубинським і "бютівцем" Юрієм Сербіним) законопроект "Про внесення змін в ст.6 Житлового кодексу (щодо визначення житлової і загальної площі об'єктів житлової нерухомості)" не припускав кардинальних змін. І, як запевняють автори документа, мав суто технічний характер.

Зокрема, законодавчо закріплював за деякими приміщеннями (ванна кімната, лоджії, балкони, кухня, комори і коридори) статус нежитлових. На сьогоднішній день цей статус, а також порядок розрахунку житлової площі квартири закріплений внутрішніми інструкціями БТІ і за бажання забудовника може бути оскаржений. Проте після доопрацювання законопроекту профільним комітетом ВР з будівництва його суть була повністю змінена шляхом маніпулювання формулюваннями.

Норми Житлового кодексу, що діють зараз, забороняють надавати в житлових будинках приміщення для промислових потреб. Оновлена ж версія кодексу встановлює заборону на надання квартир для виробничих потреб.

"Це істотно розширює спектр дії документа. Згідно з інструкціями Мінохоронздоров'я, виробничим вважається приміщення, в якому постійно або періодично ведеться трудова діяльність. У Мінсоцполітики дане формулювання розширюють: виробнича діяльність може бути пов'язана не лише безпосередньо з процесом випуску товарів, але і з управлінням будь-яким підприємством. Фактично розміщення в квартирах аптек, перукарень, магазинів, нотаріальних і юридичних контор, а також інших організацій після набуття чинності правок до Житлового кодексу буде визнано незаконним", - пояснює віце-президент Ліги експертів України, екс-керівник юридичного департаменту Асоціації ріелторів Світлана Бовсуновська.

Хто почне виселяти комерційні структури з житлових будинків і хто зможе ініціювати таке рішення питання, новий закон не обумовлює. Сьогодні покарати за розміщення промислових об'єктів в квартирі може санепідемстанція. Аналогічно вона ж повинна контролювати і дотримання заборони на експлуатацію житлових приміщень для виробничих потреб.

"Санітарні інспектори напевно апелюватимуть не так до того, що в житловому будинку розташували виробництво, як до неналежних умов праці співробітників офісу, розміщеного в колишній квартирі. У санепідемстанції є повноваження на цій підставі припиняти діяльність підприємств", - говорить партнер ЮФ "ККД Консалтинг" Владислав Кисіль.

Фіксувати правопорушення, пов'язані з неналежним використанням житлових приміщень, можуть і дільничні міліціонери, які потім передають ці дані в ЖЕК. Той, у свою чергу, може звертатися до суду з скаргами на спричинення шкоди від розміщення виробничих приміщень в будинку. Аналогічні позови до суду можуть подавати і мешканці будинку, в якому розташований офіс або магазин. "Виселити офіс суд не зможе, але йому цілком під силу призначити таку компенсацію за шкоду, що завдається, що підприємцям буде простіше самим з'їхати", - зазначає Кисіль.

За словами юристів, максимум, чого варто побоюватися власникам офісів, так це штрафів. Причому, оскільки "провину" у вигляді розміщення офісу в квартирі ніяк не можна назвати тяжкою, швидше за все, вони будуть невисокими. Інша справа, що застосовуватися штрафи можуть необмежену кількість разів. Законодавчі новації можуть опинитися на руку і податківцям, оскільки допоможуть їм виводити з тіні доходи орендодавців, які здають свої квартири внайми під офіси і магазини, часто не переводячи житло до нежитлового фонду.

"Такі орендодавці не оформляються навіть "спрощенцями", всі розрахунки за оренду проводяться в готівковій формі без укладення договорів. З запровадженням законодавчої заборони на розміщення офісів в житлових будинках у податківців з'явиться формальний привід для перевірок. І в кожному новому випадку вони отримуватимуть одразу двох потенційних "клієнтів": нелегального орендодавця і орендаря", - зазначає Кисіль.

У виграші опиняться власники офісних центрів. "Сьогодні попит на офісні площі в нових центрах невеликий. І не виключено, що автори документа, що причетні до будівельного бізнесу (Юрій Сербін є керівником компанії "ЕкоБуд", а "регіонал" Ігор Лисов, з подачі якого була запроваджена поправка про заборону розміщувати офіси в квартирах, - власник фірми "Ліко-Холдинг"), захотіли допомогти колегам привернути нових клієнтів. Але ж житло орендується під офіси нерідко саме через відсутність фінансової можливості зняти приміщення в спеціально зведених для цього будівлях. Тому навіть таке штучне стимулювання попиту на комерційну нерухомість навряд чи призведе до істотного приросту клієнтів офісних і торгових центрів", - вважає Бовсуновська.

Втім, як запевняють правознавці, у разі підписання президентом згаданих змін до Житлового кодексу виселення магазина або офісу з житлового будинку можна буде оскаржити в суді. Оскільки положення документа суперечать нормам інших законів. Згідно з Цивільним кодексом власник майна може розпоряджатися ним на свій розсуд. Під дію даної норми підпадають як власники житла, що здається під офіси і магазини, так і бізнесмени, що купують квартири з цією ж метою. Господарський кодекс обумовлює можливість використовувати свою нерухомість в комерційних цілях. Більш того, приватні підприємці можуть реєструватися за місцем проживання, що дає їм право не тільки жити, а й працювати в своїх квартирах.

Незрозуміла подальша доля офісних і торговельних приміщень, спочатку запроектованих у новобудові. Адже вони чітко підпадають під визначення "приміщення в житлових будинках", на які поширюється заборона. Крім того, незрозуміло, куди повинні діватися орендодавці, квартири яких вже переобладнані під офіси або склади. Очевидно, що ця недомовленість укупі з суперечністю законодавства дадуть цілком очікуваний ефект: розширять можливості для неофіційних заробітків численної армії контролерів.

Нагадаємо, проект ЖК містив чимало суперечливих положень, які обмежують права кожного громадянина. Зокрема проект кодексу передбачає можливість примусового відселення боржників, а також необмежені штрафи за прострочення оплати комунальних послуг.

Зауважимо, що акція протесту, яка запланована на 15 червня, - не перша проти Житлового кодексу. Так, у грудні минулого року представники громадських організацій вже відправляли проект Житлового кодексу до імпровізованої пічки.