Науковці університету Пенсильванії вперше отримали пряме зображення рекордно холодного коричневого карлика - зірки, що не відбулася, температура якої лише на десяток градусів перевищує кімнатну, повідомляє РИА "Новости".

Об'єкт WD 0806-661 B був виявлений професором цього університету Кевіном Ламеном і його колегами у лютому 2011 року. Під час спостережень за допомогою інфрачервоного космічного телескопа "Спітцер" "вони виявили, що у білого карлика WD 0806-661, розташованого за 63 світлових роки від Землі, є дуже слабкий компаньйон. Його яскравість була на одну зоряну величину нижча, ніж яскравість найслабших коричневих карликів спектрального класу T, що робило його потенційно рекордно холодною зіркою цього типу.

"Його маса така сама, як у багатьох відомих позасонячних планет - від 6 до 9 мас Юпітера - але за іншими параметрами він більше нагадував зірку. Врешті ми зрозуміли, що це дуже маленька зірка із температурою атмосфери приблизно рівною середній температурі на Землі", - говорить Ламен.

За підрахунками дослідників, температура зовнішніх шарів зірки становить від 26 до 70 градусів Цельсія. "Цей об'єкт - найхолодніший з усіх, які вдалося безпосередньо зняти за межами Сонячної системи", - зазначає вчений.

Коричневими карликами, перші з яких були знайдені у 1995 році, астрономи називають перехідні об'єкти між зірками і планетами - їхня маса (менш ніж 7% маси Сонця) занадто мала, щоб на них почалася термоядерна реакція. Коричневі карлики поступово згасають та охолоджуються. Багато в чому вони схожі на планети - газові гіганти, такі як Юпітер і Сатурн.

Карлик WD 0806-661 B незвично близький до планет за своїми властивостями. Однак планети формуються із протопланетного диска навколо новонародженої зірки, тоді як цей карлик розташований дуже далеко - на відстані 2,5 тисячі астрономічних одиниць (середніх відстаней від Землі до Сонця) від свого компаньйона, а значить утворився, як і він, з однієї газопилової хмари.

Щоб виявити цей коричневий карлик, Ламен та його колеги вивчили інфрачервоні знімки 600 зірок в околицях Сонячної системи. Вони порівняли знімки, зроблені з інтервалом у декілька років, щоб виявити зміни положення зірок і побачили переміщення WD 0806-661.

Крім виявлення суперхолодної зірки науковці також змогли виміряти концентрацію аміаку у її атмосфері.