Держава наразі має підтримувати житлове будівництво, передусім, через розвиток інфраструктури (прокладання електро-, газомереж, каналізації тощо). А дерегуляція житлового будівництва сприяла б зниженню вартості житла до 600-650 дол. за "квадрат" (з урахуванням навіть 30% маржі забудовника).

Таку думку озвучили банкіри та експерти під час круглого столу "Відновлення житлового кредитування: чи можна зробити іпотеку доступною?".

"Житлове будівництво — це величезний бізнес для чиновників, що сидять на дозвільній системі. Природно, в першу чергу вони не зацікавлені в тому, щоб система була змінена", — констатує голова правління "Дочірнього банку "Сбербанку Росії" Ігор Юшко. На його думку, ця проблема навіть більш вагома наразі для ринку, аніж зниження відсоткової ставки за іпотечними кредитами, скажімо, на 1-1,5%.

Як вдалий можливий приклад для наслідування державної політики в будівельній сфері банкір назвав досвід Грузії.

"Держава за свій рахунок купила 300 кращих проектів індивідуальної забудови і безкоштовно вивісила на своєму сайті (в т.ч. робочі креслення, проекти, деталі і т.д.). Якщо людина хоче побудувати один з цих котеджів, їй не потрібно нічого узгоджувати. Вона безкоштовно скачує креслення, бере всю необхідну для забудови документацію. Архітектору потрібно це лише прив'язати до місцевості. І все", — розповів Юшко.

При цьому фінансист наголосив, що в Україні бюрократичні складнощі з погодженням проектів будівництва автоматично підвищують вартість квадратного метра житла.

Цю думку підтримав і голова спостережної ради Platinum Bank Юрій Блащук. За його даними, частка корупційної складової у собівартості житла на сьогодні становить 40-60%.

Як повідомлялось, середньостатистичному киянинові треба працювати і відкладати гроші 39 років, щоб купити квартиру у столиці. Такі дані наводять експерти компанії Chesterton, які розрахували показник доступності елітного житла в деяких містах світу, порівнявши середню вартість квартири з річним доходом середньостатистичної сім'ї.