Резолюцію, котра засуджує методи тиску Росії на країни Східного партнерства, ухвалили в четвер у Страсбурзі з кількома незначними усними поправками, повідомляє Українська служба DW.

У тексті резолюції, звісно ж, немає гнівних і категоричних висловлювань на адресу Росії, які звучали в середу, 11 вересня, під час обговорення документу з вуст багатьох євродепутатів.

Проте навіть дипломатично сформульовані словесні формули резолюції, якими характеризуються останні дії Москви, звучать для Європарламенту нехарактерно гостро.

У ній, зокрема, наголошується, що економічний та політичний тиск Кремля щодо країн Східного партнерства свідчить, що "Росія має намір і далі вважати цей регіон винятково сферою своїх інтересів і чинити опір інтеграції цих держав у Євросоюз".

Ще один з пунктів резолюції закликає Єврокомісію "виконати свої зобов’язання і захистити східних партнерів, які стали жертвами відкритого, занепокоєного і зростаючого тиску Росії, що спрямований на те, аби стримати їх від асоціації з ЄС". Водночас у резолюції вчувається і відлуння поміркованого підходу єврокомісара з питань розширення і політики добросусідства ЄС Штефана Фюле.

Документ пропонує послідовно переконувати Росію в тому, що подальша економічна та політична євроінтеграція колишніх сусідів РФ відповідає її власним інтересам та користі.

У пункті, який здатен якщо не налякати, то хоча б занепокоїти Росію, йдеться про конкретні кроки, які може і повинен зробити ЄС задля захисту своїх партнерів.

Європарламент закликає Єврокомісію почати застосовувати окремі розділи угоди про асоціацію відразу після її підписання та розморозити кредити та програми фінансового сприяння країнам Східного партнерства. Крім того, євродепутати рекомендують Єврокомісії пришвидшити процес спрощення візового режиму і наблизити перспективу його повного скасування в країнах, які готові до інтеграції з ЄС.

А щоб їхні громадяни не вагалися у правильності політичного вибору, Європарламент пропонує розпочати потужну інформаційну кампанію у країнах Східного партнерства з метою "просування його переваг і цінностей".

Нагадаємо, раніше політична асамблея Європейської народної партії схвалила резолюцію, в якій закликає Росію припинити "маніпуляції і шантаж" до країн Східного партнерства.

Резолюція ЄС - холодний душ для Росії - політолог

Резолюція Європарламенту про тиск Росії на країни Східного партнерства, включаючи Україну, не передбачає конкретних кроків допомоги цим країнам, але буде прикрою для Росії. Про це виданню "Сегодня " заявив політолог Володимир Фесенко.

"Резолюція Європарламенту - ніщо інше, як просто політичне рішення, або заява. Це позиція Євросоюзу стосовно не тільки до України, а й країн східного союзу.

Європарламент не приймає рішень про допомогу, це прерогатива Єврокомісії, він висловлює політичну підтримку. Що вже чимало. ЄС не подобається поведінка Москви, їй це, звісно, неприємно. Ще в серпні подібні заяви стали для неї "холодним душем".

До того ж заяви РФ у бік України про негативні наслідки вступу її в ЄС справили зворотний ефект. Як ми бачимо з резолюції", - коментує політолог Володимир Фесенко.

Росія погрожує Україні ускладненням торговельних відносин у разі підписання договору про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом і навіть санкціями від МС.

Напередодні президент Європарламенту Мартін Шульц заявив, що ЄС вкрай зацікавлений бачити Україну якнайближче.

Експерт: резолюція ЄС - безпрецедентна, та вона не засуджує зовнішню політику РФ

Ухвалена 12 вересня резолюція Європарламенту є безпрецедентною, оскільки вперше стосується оцінки зовнішньої політики Росії, висловив думку політичний експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, про це пише "Zaxid.net" з посиланням на "Главком".

"Це безпрецедентна для Євросоюзу і Європарламенту резолюція", - сказав він. І пояснив, що попередні документи щодо Бєларусі, України і Росії стосувались здебільшого внутрішніх проблем країн.

"А резолюції, яка б засуджувала нинішню зовнішню політику Росії, досі не було. І в цьому є її безпрецедентність і серйозність", – зазначив експерт.

Водночас Горбач наголосив, що резолюції Європарламенту є політичними документами і не мають прямої юридичної дії.

"Резолюція Європарламенту може вплинути на громадську думку, зокрема в країнах Європи, різною мірою на рішення Єврокомісії. Хоча вона ще більше враховуватиме зміни поточного політичного стану, а також двосторонніх відносин ЄС і Росії… А на саму Росію – навряд чи вплине. Вони несерйозно ставляться до Європарламенту і якщо й зреагують, то хіба у формі "сам дурак", – зазначив він.

Водночас експерт проводить паралелі між ситуацією з тиском Росії на країни-члени Східного партнерства та протистоянням держав у сирійському питанні.

"Зрозуміло, що сторони намагатимуться в комплексі розглядати як питання Сирії, так і євроінтеграції країн, що розташовані між ЄС і Росією. Якщо з російського боку не буде поступок з сирійського питання, то позиція ЄС у чорноморсько-балтійському просторі буде твердішою. Натомість, якщо буде досягнуто певної розрядки і порозуміння в питанні хімічної зброї в Сирії, то ЄС може з більшою готовністю покращувати свої відносини з Росією і в нашому регіоні. Ці питання тепер взаємозалежні, хоч за суттю і формою не обумовлені одне з одним. Але як елемент загальної геополітичної гри в світовому масштабі, ці питання стали важливими для обох сторін", – підсумував він.

Як відомо, Україна, Грузія і Молдова мають наміри підписати чи парафувати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді. Такий крок унеможливить їхній вступ до Митного союзу під керівництвом Росії.

Російська влада неодноразово заявляла, що підписання Україною угоди з ЄС призведе до ускладнення її економічних відносин з Росією.