Верховний суд України ліквідував шпарини, що дозволяли боржникам, які взяли гроші під розписку, ухилятися від сплати боргу.

Тепер суди повинні аналізувати не форму укладених договорів, але їхню правову природу, а сам факт підписання позичальником договору став підтвердженням отримання грошей.

Верховний суд 18 вересня постановив, що "письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передання грошової суми позичальникові". Про це повідомляє видання "КоммерсантЪ-Україна".

На прикладі одного з випадків тяганини між кредитором і позичальником Верховний суд, спираючись на ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу, не тільки підтвердив, що договір позики означає факт передання грошей, а й визнав, що такий документ може бути підписаний тільки позичальником - підпис кредитора не потрібен. Як двостороння угода, позика, однак, є одностороннім договором - після його укладення всі зобов'язання покладаються на позичальника. Крім того, ВСУ вимагає, щоб суди виявляли правову природу цих документів незалежно від їх найменувань.

ВСУ також зазначив, що відсутність у договорі інформації про те, в якій саме валюті був узятий борг (американські, канадські або австралійські долари), може вплинути на визначення розміру боргу, але не є підставою для відмови в його стягненні.

Юристи кажуть, що своїм рішенням ВСУ спростив процедуру стягнення боргів з фізосіб за розписками, оскільки до цих пір багато судів не визнавали їхню правомірність. "Багато судів вважали, що розписка повинна йти на додаток до договору позики і сама по собі не підтверджує природу передання грошей у борг. Тепер у судів є чітка позиція, на яку вони будуть орієнтуватися" , - пояснює керівний партнер юркомпанії Jurimex Юрій Крайняк.

Раніше Верховний суд постановив, що навіть у разі припинення шлюбу обидві особи повинні погашати борги за кредитними договорами, якщо разом використовували придбаний товар.