Зазіхання на конституційний лад в Україні, «підступний удар» по українській мові - така критика на адресу авторів законопроекту «Про засади державної мовної політики» пролунала в середу, 30 травня, з боку низки відомих українських громадських діячів. Серед них Василь Шкляр, Ніна Матвієнко, Микола Княжицький. Мовний законопроект нині перебуває на розгляді Верховної Ради. У своєму зверненні до парламенту громадські діячі застерегли, що в разі його ухвалення може розпочатися процес федералізації України і виникне серйозна загроза цілісності держави.

На думку критиків, законодавча ініціатива представників Партії регіонів спрямована на витіснення української мови з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України через надання російській мові особливого статусу регіональної мови. Українські громадські діячі виступили з ініціативою створити «Комітет захисту української мови». Автори ж законопроекту Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко стверджують у пояснювальній записці, що мовний закон захистить і сприятиме розвитку усіх мов національних меншин в Україні – не тільки російської, але й угорської, молдавської, румунської.

Мовна дискусія в Гете-Інституті

На мовну суперечку звернули увагу й іноземці, які проживають в Україні. Німецький культурний центр Гете-Інститут нещодавно навіть вирішив організувати дебати «За і проти російської як другої державної мови в Україні: аргументи молоді». В дискусії взяли участь молоді люди, які вивчають німецьку мову. Свої аргументи вони викладали німецькою.

Один з організаторів дебатів - Андреа Маєр, яка координує німецькомовні школи на півдні України, - вважає, що у розв'язанні питання регіональних мов українці могли б звернутися й до німецького досвіду. «На cході Німеччини, де мешкають сорби, серболужицька мова є другою офіційною мовою, і молоді сорби мають можливість здобувати вищу освіту рідною мовою у певних галузях в спеціальному вищому навчальному закладі», - розповіла Майєр. Вона вказала також на важливість оприлюднення законів мовою меншин, можливості надавати і отримувати офіційні документи рідною мовою меншини у дитсадку чи школі.

Брак толерантності й багато емоцій

Натомість журналіст-перекладач Юрій Дуркот зі Львова, почесний гість на згаданих дебатах у Гете-Інституті, переконаний, що нині не можна проводити паралелей між західними ліберальними демократіями та Україною. «Ситуація в Україні серйозно відрізняється від ситуації у західних країнах, - наголошує Дуркот. - У цій контроверсійній темі в українському варіанті бракує толерантності й дуже багато емоцій. Вона набуває різних форм виразу, тому активно використовуватиметься на виборах».

Парламентські баталії навколо законопроекту «Про засади державної мовної політики» продовжаться у вівторок, 5 червня.