У громадян України сформувався стійкий образ Конституції як об'єкта неефективних експериментів, кожен з яких призводить до погіршення ситуації в державі. Тому побоювання, що чергова зміна Конституції в умовах низького рівня довіри до влади може супроводжуватися суспільно-політичними ускладненнями або зумовити їх, не позбавлені підстав.

Лише 4,1% українців головною причиною складної соціально-економічної ситуації в Україні вважають недосконалість чинної Конституції. Про це у своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник, коментуючи рішення президента про створення Конституційної асамблеї для внесення змін до Основного закону.

Соціолог зазначив, що переважна більшість громадян вбачають головну проблему країни в неналежній діяльності влади.

Зокрема, Мельник повідомляє, що за даними соцопитування Центру Разумкова, проведеного на початку червня 2012 року, 31,3% опитаних найголовнішою причиною складної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні назвали високий рівень корупції.

18,2% українців бачать корінь усіх проблем у превалюванні у керівництва держави особистих інтересів над суспільними, 14,4% відзначають ігнорування представниками влади Конституції і законів України. 13,3% вказують на неефективне управління державою через некомпетентність його керівництва.

А недосконалість чинної Конституції України вважають головною причиною всіх проблем 4,1% українців.

Водночас 7,4% опитаних не вважають соціально-економічну та політичну ситуацію в Україні складною, 11,3% не змогли відповісти на запитання або обрали інший варіант.

Відносна більшість українців (45,6%) не вважає за потрібне змінювати чинну Конституцію, майже третина (31,1%) дотримується протилежної думки, близько чверті (23,3%) опитаних не змогли визначитися.

Аналіз попередніх спроб проведення конституційної реформи дає підстави припустити, що акцент у запропонованому процесі реформування буде ставитися на зміну конституційного регулювання формування та діяльності влади. У цьому зв'язку Мельник зазначає, що українське суспільство досить консервативне в питанні зміни форми правління держави.

На погляд соціологів, результатом роботи Конституційної асамблеї (крім законопроекту про зміни в Конституції) обов'язково має стати вироблення рекомендацій щодо забезпечення реалізації Конституції.

Нагадаємо, Віктор Янукович 17 травня підписав указ "Про Конституційну асамблею", за яким це – допоміжний орган при президенті для підготовки змін до Конституції України.

Після громадського й експертного обговорення відповідного законопроекту, його доопрацювання Асамблея має надати текст змін до Конституції президенту, який внесе його на розгляд Верховної Ради.

Конституційну асамблею утворено у складі 94 осіб. Головою її призначено першого президента України Леоніда Кравчука. Опозиція заявила, що не увійде до складу Конституційної асамблеї, оскільки вважає, що Янукович створив неконституційний орган, єдина мета якого - забезпечити обрання президента в 2015 році в парламенті.

Перше засідання асамблеї пройшло 20 червня. Президент очікує, що після виборів Верховної Ради до роботи в ній долучаться представники опозиції.

Українці вважають, що конституційною реформою влада посилює свої позиції і відвертає увагу від інших проблем

Як свідчать результати соціологічного опитування, проведеного на початку червня 2012 р., українські громадяни скептично оцінюють суспільну орієнтованість розпочатого процесу реформування Конституції.

Так, 22,7% опитаних вважають, що конституційна реформа спрямована на посилення особистої влади президента і вибудовування ним системи державної влади "під себе". А 18,3% впевнені, що вона потрібна для зміцнення позицій і посилення повноважень чинної влади.

Разом з тим, 17,2% громадян вважають, що конституційну реформу затіяли для відволікання суспільної уваги від гострих соціальних, економічних і політичних проблем.

Однак 13,3% опитаних думають, що таким чином в Україні намагаються покращити політичну, економічну та соціальну ситуацію.

Тільки 4,3% населення вважає, що реформа піде на вдосконалення Конституції України відповідно до міжнародних стандартів. 3,6% опитаних думають, що з її допомогою поліпшаться механізми захисту прав і свобод людини, а 3,4% - що вона розширить основи розвитку демократії в Україні.

17,2% респондентів було складно відповісти, на що спрямована ініційована президентом Януковичем конституційна реформа.

Опитування проводилося за багатоступеневою випадковою вибіркою із квотним відбором респондентів на останньому етапі, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками (регіон проживання, тип і розмір населеного пункту, вік, стать). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.