Група юристів вивчає правову можливість організації морської блокади Криму. Про це 2 грудня в ефірі семи українських ЗМІ (спецпроект "Кримське питання" – ред.) заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, передають "Крим.Реалії".

"Наші юристи вивчають міжнародне морське право. Ми приходимо до того, що наявних міжнародних документів недостатньо, щоб здійснювати морську блокаду ефективним способом. Резолюція Генеральної асамблеї від 28 березня закликає держави не вчиняти дій, які порушували б територіальний суверенітет України в умовах анексії Криму, але немає такого рішення, як ембарго", - визнав він.

"Зараз наші юристи думають над тим, як спонукати Україну і наших західних партнерів, до ухвалення рішення про введення ембарго на території Криму, рішення на рівні ООН – це перше. Друге – група наших товаришів вивчає досвід правозахисної організації, зокрема Ґрінпісу, як зупиняти ті чи інші судна", – зазначив Чубаров.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу вважає, що в контексті кримського питання слід говорити не про блокаду Криму, а про постачання з території материкової України товарів і послуг на півострів.

"Я б не став говорити про енергетичну блокаду або товарну блокаду. Мова повинна йти про постачання або непостачання товарів і послуг з материкової України на окуповану частину території України, – сказав Чубаров.

За словами Чубарова, одним із підсумків акції з блокади Криму є "повернення кримської тематики" до порядку денного внутрішньої політики України та світу.

Водночас він зазначив, що не всіх цілей акції, яка почалася 20 вересня з ініціативи лідерів кримських татар, досягнуто. Зокрема, в Криму залишаються під вартою активісти - кримські татари, які боролися за Крим, в Росії утримують політв'язнів українців-кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва.

Російський "енергоміст" вчасно не запустився

Енергоміст "Крим-Кубань", який на окупований півострів приїхав відкривати особисто президент РФ Володимир Путін, вчасно не запустився. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк у Facebook.

Тим часом, як повідомляє РІА "Новости" з посиланням на голову Міненерго РФ Олександра Новака, в першу добу роботи мосту електроенергію в Криму нібито повинні отримати мешканці Керчі та Феодосії і близько 180 населених пунктів. Загальна потужність споживання при цьому має становити близько 100 мегават.

Раніше експерти зазначали, що Крим не здатний забезпечити себе генерувальними потужностями, а приблизно 80% електроенергії надходить з України.

"Структура генерацій Криму - 4 електротеплоцентралі: Севастопольська, Сімферопольська, Сакська і Камиш-Бурунська. Це близько 160-170 мВт. Є ще "зелена" енергетика, її близько 300 мВт, береться вона від сонячних і вітростанцій. Але ця генерація не може самостійно нести навантаження, вона не може самостійно працювати, не будучи підключеною в енергосистему України, тому що Україна балансує роботу кримської енергосистеми і диспетчер з України веде режим. По суті, кримська енергосистема, навіть маючи ці 150 плюс 300 мВт, не може працювати самостійно - бо "зелена" система теж балансується за рахунок енергосистеми української ТЕЦ", - пояснив екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Олександр Янковський.

Нагадаємо, 30 листопада держкомпанія "Укренерго" відновила лінію електропередач 220 кВ "Каховська - Титан" і заявила про готовність відновити енергопостачання анексованого Росією Криму протягом кількох годин у разі досягнення домовленості з активістами блокади півострова.

Активісти блокади вимагають від окупаційної влади РФ звільнення українських політв'язнів.

Один з лідерів акції Ленур Іслямов заявив про намір повністю заблокувати півострів, у тому числі зупинити Керченську переправу.

Довідка

20 вересня з ініціативи кримських татар розпочалася "товарна блокада" Криму.

20 листопада, близько 9-ї ранку "невідомі" пошкодили дві опори ЛЕП, що ведуть до Криму, в Генічеському та Чаплинському районі Херсонської області.

Зранку 21 листопада бійці Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" (ДУК ПС), представники Меджлісу кримськотатарського народу і громадянські активісти взяли під охорону пошкоджені опори лінії електропередач з метою не допустити їх ремонту.

Після протистояння з правоохоронцями, що супроводжували прибулих для заземлення опор, які все ще залишалися під напругою, енергетиків, активісти відступили і дозволили ремонтній бригаді провести роботи.

Однак увечері того ж дня пошкоджені опори ЛЕП повторно підірвали. Практично весь окупований Крим до півночі за київським часом залишився без електропостачання.

На півострові запровадили режим надзвичайної ситуації. В цілому Крим може забезпечити себе електроенергією максимум на 50 відсотків.

23 листопада Кабінет міністрів України тимчасово заборонив переміщення вантажних потоків в окупований Крим.

24 листопада Державна прикордонна служба України повністю перекрила вантажне сполучення з Кримом.