Спецоперацію з попередження терактів провела контррозвідка Служби безпеки України у місті Красногорівка Мар'їнського району Донецької області, повідомляє 10 грудня 2015 року прес-центр СБУ.

Операція проводилася за принципом "в кожне помешкання" - внаслідок чого затримано 85 осіб, що ймовірно причетні до діяльності проросійської терористичної організації "ДНР/ЛНР".

У спецзаходах взяли участь понад 600 співробітників СБУ, працівників Національної поліції, військовослужбовців Національної гвардії та Збройних сил України.

Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії.

"Служба безпеки йде в народ. "Почистили" від терористів та їх приспішників Красногорівку. За один день у населеному пункті затримано 85 прихильників т.зв. ДНР/ЛНР. Спецоперацію з попередження терактів провела контррозвідка Служби безпеки України у Красногорівці Донецької області", - пише у своєму Facebook речниця СБУ Олена Гітлянська.

Як видно на кадрах оперативного відео, під час затримання за місцем роботи та проживання у принаймні двох затриманих були при собі протипіхотні гранати, а також пістолети Макарова (ПМ) разом з набоями.

Операцію було проведено силами цивільно-військового співробітництва при штабі АТО.

Телеведучий "Першого каналу" Евген Степаненко розповів подробиці спецоперації у Красногорівці на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

"9 грудня в населеному пункті Красногоровці Донецкої області Центром спеціальних операцій АТО було проведено операцію на випередження терористичного акту. Для зриву Мінських домовленостей членами НЗФ (незаконних збройних формувань) планувався теракт в місцях максимального скупчення народу – під час роздачі гуманітарної допомоги та в школі номер 5 населеного пункту Красногорівка. Під керуванням ЦСО АТО зведений загін військовослужбовців ЗСУ, Національної Гвардії України, прикордонників та підрозділів спеціального призначення МВС – провели повне блокування Красногорівки та перевірку населення. Більш чим 600 спецпризначенців та біля 60 одиниць техніки узгоджено і одночасно вишли в заданий район, розгорнулися та повністю закрили можливі спроби втечі членів НФЗ із Красногорівки. Перевірка велась "від дверей до дверей" - перевірялася кожна адреса. В результаті перевірки було затримано для перевірки 84 чоловіка.

Під час проведення операції у Красногорівці працювали спеціально підготовлені групи, які спілкувалися з населенням, розповідали про причини проведення операції, роздавали інформаційні матеріали та гуманітарну допомогу (так місцева школа отримала музичний центр та ДВД з навчальними дисками, дитячий одяг, а  лікарня була забезпечена продуктами харчування для хворих та персоналу)

Під час проведення операції противник вів вогонь по позиціям українських військових та одному із районів Красногорівки. Варто відмітити що Красногорівка це саме той населений пункт де противник регулярно порушує Мінські домовленості та обстрілює із заборонених видів озброєнь як позиції військових так і мирне населення.

Одночасно з адресною перевіркою було відпрацьована оперативна інформація по теракту, і проведене затримання двох терористів, які можливо мають пряме відношення до підготовки вибуху у школі. У терористів вилучені гранати, зброя та фальшиві гривні. Вибухівка за допомогою якої планувався теракт була знешкоджена".

Нагадаємо, західне донецьке передмістя Красногорівка - одна з найгарячіших точок війни на Сході України. Розташоване фактично перед лінією фронту ("лінією розмежування"), на виїзді з Донецька на Запоріжжя. За офіційними даними штабу АТО, на цьому рубежі оборони буквально учора був зафіксований численний мінометний і танковий обстріл українських позицій зі сторони російсько-терористичних військ.

Підсилені бронетехнікою 53-ї бригади бійці "Правого сектору" звільнили Красногорівку у ніч з 1 на 2 серпня 2014 року.

Цивільно-військове співробітництво (CIMIC: Civil-military-co-operation) – співробітництво, яке забезпечує проведення миротворчих заходів в ході локальних конфліктів, війн. Необхідність створення структур цивільно-військового співробітництва в органах військового управління збройних сил країн НАТО виникла у другій половині 80-х років ХХ століття у зв'язку з численними міжетнічними конфліктами на територіях країн Південної та Східної Європи, для врегулювання яких залучалися міжнародні миротворчі контингенти.

Система діяльності структур цивільно-військового співробітництва грунтується на 10 основних принципах:

1. Пріоритет місії. Досягнення успіху військової місії має пріоритет у всіх випадках. Посадові особи структур цивільно-військового співробітництва повинні бути готові до виконання обов'язків в умовах інтенсивного психологічного впливу факторів воєнних дій та можливих жертв серед цивільного населення. В той же час, цілком зрозуміла готовність людей максимально полегшити страждання оточуючих не може бути фактором, який стане на заваді досягненню мети місії.

2. Організація управління. Керівництво цивільно-військовими відносинами — прямий обов'язок командувачів (командирів) військових контингентів на всіх рівнях. Вони повинні у повному обсязі володіти обстановкою та знати обов'язки структур СІМІС і способи їх ефективного застосування.

3. Ефективне використання ресурсів. Заходи цивільно-військового співробітництва в більшості випадків здійснюються в умовах, коли цивільне населення потерпає через руйнування інфраструктури і відсутності необхідних товарів і послуг. У той же час, командувачі (командири) військових контингентів зобов'язані забезпечити раціональне використання наявних ресурсів з метою збереження спроможності сил виконувати завдання за призначенням.

4. Концентрація зусиль. Необхідно забезпечити концентрацію ресурсів, доступних для використання в інтересах СІМІС, таким чином, щоб досягти максимального впливу на цивільне населення, забезпечити позитивне сприйняття ним дій військових формувань.

5. Забезпечення зацікавленості цивільних організацій. Цивільні організації, в більшості випадків, не мають бажання співпрацювати з військовими. Тому останні повинні мати ресурси для реального сприяння цивільним організаціям у досягненні мети їх діяльності у зоні конфлікту. Саме на цій основі грунтується дієвість взаємодії. Зазвичай це трудові ресурси, обладнання, військовий захист та інформація.

6. Спільні цілі. Ефективним способом формування стійких цивільно-військових відносин є усвідомлення та взаємне визнання спільних цілей обох сторін. Командувачі (командири) військових контингентів повинні планувати та здійснювати застосування військ з урахуванням досягнутих домовленостей з цивільними організаціями.

7. Взаємна довіра і злагода. Тиск у галузі цивільно-військового співробітництва може призвести до досягнення лише тимчасового успіху. Однак загальна результативність таких відносин є низькою. Командувачі повинні бути готовими витрачати час та енергію на забезпечення взаємодії з цивільними учасниками на бажаному рівні.

8. Гуманізм. Людські страждання, пов'язані із застосуванням військової сили, повинні бути обмежені і полегшені у всіх можливих випадках. Гідність і права людей повинні поважатися і захищатися в межах міжнародного правового поля.

9. Прозорість відносин. Життєво необхідна, оскільки вона забезпечує довіру і взаєморозуміння сторін.

10. Зв'язок. Більшість цивільних організацій переслідують власні цілі і пріоритети в зоні конфлікту, які не завжди співпадають з цілями військового командування. Забезпечення постійного зв'язку між сторонами є важливим чинником усвідомлення того, що незалежність в діях і співробітництво не виключають, а навпаки, доповнюють одне одного.