Окупація та анексія Криму Росією призвела до критичної ситуації з правами людини і згортання наукових досліджень. Про це на прес-конференції в Києві заявила голова Центру інформації про права людини та представник Кримської правозахисної групи Тетяна Печончик, повідомляє УНІАН.

"Окупація та анексія Криму призвели не тільки до жахливої ситуації з правами людини, а погіршення ситуації також відбувається і в інших сферах суспільного життя на півострові: в освіті, культурі, науці", – сказала вона.

"Це неминуче призводить до згортання свободи поглядів, наукових досліджень. Тому що ми зараз бачимо, що Херсонес перетворюється з науково-дослідного центру на релігійний об'єкт, і нас, як правозахисників, це турбує", – сказала Печончик.

Раніше багато міжнародних правозахисних організацій заявляли про серйозне погіршення ситуації з правами людини в Криму. Окупаційна влада особливо переслідує проукраїнських та кримськотатарських активістів.

У березні міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала свою доповідь про дотримання на півострові прав людини. У звіті наголошується, що багато критиків режиму були викрадені і піддані тортурам, а окупаційна влада не проводили публічних розслідувань таких випадків. Незалежна преса змушена мовчати, а у незадоволених є такий вибір: мовчати або покинути півострів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, заявляє, що після російської анексії Крим перетворився на півострів страху.

Міносвіти України: студентам з Криму з кожним роком важче підтверджувати свою освіту

Україна готова брати студентів з анексованого Росією Криму, проте в українському Міносвіти визнають, що з кожним роком робити це стає складніше. Про це в ранковому ефірі Радіо Крим.Реалії сказала перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун.

Як пояснила заступник міністра, студенти в Криму навчаються за російськими програмами, тому при переведенні до вишів материкової частини України, їм доведеться перескладати іспити з низки дисциплін.

"Це юридично дуже складно, тому що вони (студенти – ред.) більше півтора року провчилися в інших умовах, за іншими програмами тощо", – сказала Совсун.

За її словами, коли кримчани переводяться в інший український виш, навчальний заклад надає їм можливість перескласти екстерном дисципліни, довести, що вони прослухали український матеріал за рік. Це дозволяє студентам з Криму не втрачати рік.

"Тому що вони можуть, наприклад, продовжити навчання не на третьому курсі, на якому вони були на момент окупації, а на четвертому", – сказала вона.

За останніми даними Міносвіти України, майже тисяча жителів анексованого Росією Криму вступили в українські виші в 2015 році. Міністр освіти України Сергій Квіт заявляв, що його відомство ініціює зміни до чинного законодавства, щоб допомогти абітурієнтам з окупованих територій отримати освіту на материковій частині України.

Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року.

7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.

Країни Заходу також не визнають анексію Криму і запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це "відновленням історичної справедливості".