Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов пропонує розглянути питання переходу у святкуванні церковних свят, зокрема, Різдва Христового, з Юліанського на Григоріанський календар, що використовується світським співтовариством та більшістю інших християнських церков, у тому числі і православних.

"Може вже прийшов час і Україні перейти на святкування Різдва 25 грудня разом з більшістю цивілізованих країн? Але вирішувати це повинна, в першу чергу, Рада християнських Церков України... А в перехідний період, думаю, можна залишити святкування і 25 грудня і 7 січня", - йдеться в повідомленні, опублікованому на його Facebook-сторінці у п'ятницю 25 грудня.

У своїй публікації він зазначає, що в Біблії дата народження Христа відсутня, а в стародавній Іудеї користувалися місячним календарем, що не відповідає ані Юліанському, ані Григоріанському.

"Лише у 431 році на Ефеському соборі було прийняте рішення про святкування Різдва Христового напередодні початку Нового року, саме 25 грудня. В ті часи це був наступний день після зимового сонцестояння, коли світло перемагає темряву, коли збільшується день та зменшується ніч", - зазначає Турчинов.

Секретар РНБО також нагадав, що "багато європейських православних Церков також перейшли на Григоріанський календар або відповідний йому до 2800 року Новоюліанський у святкуванні свят із фіксованою датою", у тому числі й Різдва.

"Сьогодні жодна країна не живе за Юліанським календарем. Жодна. Юліанський календар залишився для визначення фіксованих календарних святкових дат тільки у деяких православних Церков, зокрема, в Росії, Україні та Бєларусі. Хоча самі Церкви у своєму звичайному житті також послуговуються Григоріанським календарем. Зайти і запитати в церкву: "яке сьогодні число" - "25 грудня", - почуємо у відповідь", - зазначив Турчинов.

Він також привітав усіх з Різдвом Христовим.

"Нехай Господь благословить Вас і Ваші родини незалежно від того, коли Ви святкуєте Його День народження!", - написав Турчинов.

Юліанський календар було розроблено групою александрійських астрономів на чолі із Созігеном і запроваджено Юлієм Цезарем в 45 р. до н. е. Юліанський календар ґрунтувався на культурі літочислення Давнього Єгипту. У Стародавній Русі календар був відомий під назвою "Миротворного круга", "Церковного круга" і "Великого індіктіону".

Рік за юліанським календарем починається 1 січня, оскільки саме цього дня з 153 р. до н.е. вибрані коміціямі консули вступали на посаду. У юліанському календарі звичайний рік складається з 365 днів і ділиться на 12 місяців. Раз на 4 роки оголошується високосний рік, в який додається один день, - 29 лютого (раніше аналогічна система була прийнята в зодіакальному календарі по Діонісію). Таким чином, юліанський рік має тривалість в середньому 365,25 днів, що відрізняється на 11 хвилин від тропічного року.

Точність юліанського календаря невисока: кожні 128 років накопичується зайвий день. Через це, наприклад, Різдво, що спочатку майже співпадало із зимовим сонцестоянням, поступово зрушувалося у бік весни. Після довгого обговорення цієї проблеми в 1582 році юліанський календар в католицьких країнах ухвалою папи Григорія XIII був замінений на точніший Григоріанський календар. При цьому наступний день після 4 жовтня був оголошений 15 жовтня. Протестантські країни відмовлялися від юліанського календаря поступово, впродовж XVII-XVIII століть; останніми були Великобританія (1752) і Швеція. У радянській Росії григоріанський календар було запроваджено декретом Раднаркому, ухвалено 24 січня 1918 року (його часто називають новим стилем) у православній Греції - в 1923 році.